Триваюча неефективність американської зовнішньої політики в Україні

Поточні ознаки з боку адміністрації Трампа свідчать про намір покласти край десятирічній нездатності адекватно протистояти російській агресії в Україні, що вже можна вважати неминучою капітуляцією перед непохитністю Володимира Путіна. І це на тлі того, що він вихваляє президента США за його переобрання. Путін продовжував вважати Дональда Трампа «розумною та прагматичною людиною» та припускав, що «якби його перемогу не вкрали у 2020 році», то кризи, можливо, не було б. У свою чергу, останній, що примітно, звинуватив Володимира Зеленського у війні, коли той вирішив не здавати Україну перед обличчям російського вторгнення у лютому 2022 року, що свідчить про серйозне нерозуміння ситуації погано поінформованим президентом. Нинішній стан невігластва є наслідком кількох років керівництва США, яке не усвідомлювало глибини намірів Путіна у Східній Європі та зокрема в Україні. … Детальніше Постійна неефективність американської зовнішньої політики в Україні

Переговори з воєнним злочинцем – історія обману

У 1938 році канцлер Німеччини Адольф Гітлер розмістив війська вздовж кордону Чехословаччини з очевидним наміром вторгнення в Судетську область під хибним приводом, що переважне німецьке населення перебуває під загрозою. Сподіваючись запобігти черговій світовій війні після низки провокаційних дій, які Німеччина вже зробила в останні роки, прем'єр-міністр Великої Британії Невілл Чемберлен зустрівся з Гітлером, італійським президентом Беніто Муссоліні та французьким президентом Едуаром Даладьє за помітної відсутності президента Чехословаччини Едварда Бенеша. … Детальніше Переговори з воєнним злочинцем – історія обману

Скорочення стану путінського світу

Вищезазначене твердження, нібито біблійного походження, добре узгоджується з нещодавніми подіями в Сирії та поваленням її тиранічного режиму Асада, що керувався поколіннями. Крах стався протягом, здавалося б, лише кількох днів для режиму, який існував з 1971 року, коли Хафез аль-Асад здобув президентську владу в результаті державного перевороту, передавши її своєму синові Башару в 2000 році. Останній продовжив багаторічні зв'язки Сирії з Іраном та його регіональними бойовими посередниками, ХАМАС і Хезболлою, і запровадив терор, що включав у себе відверті вбивства та ув'язнення, що викликало осуд Заходу. Все це закінчилося катастрофічним демонтажем режиму та залишенням його лідера. Поки що це підкреслює сумнівне місце Володимира Путіна у світовій громадській думці. … Більше Скорочення світу Путіна

Скептики та майбутнє України

У затяжних конфліктах часто можна спостерігати спроби досягти того, що вважається розумним компромісом. Метою є уникнення подальших страждань, але занадто часто даний конфлікт невиправдано реалізується як частина порядку денного явного агресора. Деякі експерти заявляють про неминучість певного результату конфлікту на основі простих показників, пов'язаних з чисельністю населення, військовими резервами та виробничими потужностями. Зазвичай вони виступають на користь агресора. При цьому вони відкладають наслідки для жертви агресії та її майбутнього нестабільного стану справ. Вони дозволяють світовому порядку продовжуватися, не визнаючи, що корінь проблеми залишається таким самим, яким він був з самого початку. … Більше Скептичні експерти та майбутнє України

Китай, Quo Vadis?

Чому Китай має об'єднуватися з такою авторитарною державою-ізгоєм, як Росія, яка відкрито порушила статут Організації Об'єднаних Націй (ООН) своїм вторгненням у суверенну державу, скоїла численні злочини та сприяла глобальним гуманітарним стражданням, порушуючи розподіл продовольства та спричиняючи масові міграції через кордон? Який можливий мотив для такої взаємодії в довгостроковій перспективі, коли під сумнів ставиться моральний компас Китаю на світовій арені? Його план багатополярного світового порядку спрямований на те, щоб кинути виклик нинішньому, очолюваному Сполученими Штатами (США), який успішно розгортався протягом останніх кількох десятиліть. Але як розуміти план Китаю, коли його дії суперечать його заявленим намірам? … Більше Китаю, Quo Vadis?

Лист до Камали Гарріс

Тут немає сірої зони. Наміри та поведінка Володимира Путіна вказують на злочинця рангу, який надається найжахливішим винуватцям війни та страждань, яких людство знову змогло вивергнути. Зараз, на третьому році війни в Україні, Путін ввів свою розгублену націю в руйнівну військову кампанію, яка осоромила її в усьому світі. Цей сором полягає не лише у злочинах, скоєних Росією, які продовжують фіксуватися, але й у викритті того, що їй насправді бракує компетенції для ефективного ведення війни. … Більше Лист до Камали Гарріс

Глобальна російська віспа

Злочинність Володимира Путіна поширюється далеко за межі України. Безпосередні сусіди Росії в Європейському Союзі (ЄС) можуть засвідчити різні засоби, за допомогою яких їм загрожують – спланована масова міграція, спрямована на дестабілізацію суспільного ладу, кібератаки на фінансові та урядові установи, дезінформаційні кампанії, спрямовані на суспільні невдоволення, саботаж, вбивства та інші методи, які будуть розглянуті тут. Однак територіальна близькість не є обов'язковою умовою для вторгнення Росії. Подібні підходи застосовувалися до інших країн світу, і особливо на Заході, який Путін вважає своїм архетипним ворогом, як це було типово для його радянського виховання. … Більше Глобальна російська віспа

Шлях популізму до авторитаризму: дивацтва Заходу

Перш ніж ми надто захопимося ідеєю про те, що російська держава та її управління є взірцем для наслідування та партнерством, яке ми повинні шукати у світі, який дедалі більше потребує безпеки від глобальних загроз війни, економічного колапсу, зміни клімату та хвороб, необхідно своєчасно переглянути приклад, поданий Росією. Доля Росії настільки переплетена з єдиними прагненнями її диктатора, що тепер вона стикається з перспективою не просто військової поразки в погано продуманій спробі наздогнати сусідню суверенну державу, а й ганьби остаточного економічного колапсу. Замість того, щоб уникнути таких «слабкостей» авторитарного правління, деякі європейські та інші західні країни захопилися ідеєю наслідувати цей приклад, розробляючи власні версії популістських ідеалів. Випереджає більшість інших країн у своєму шаленому прагненні до подібної автократії Угорщина Віктора Орбана, яка вже давно просунулася у своєму занепаді до авторитарного правління, і тому однаково підходить для подібного пильного розгляду. … Детальніше Шлях популізму до авторитаризму: Дивацтва Заходу

Настав час для рішучості в Україні

З моменту свого початку і донедавна в Україні триває асиметрична війна. Вона спричинила вражаючі інновації з боку України, але також завадила її військовим вести свої військові зусилля з тими ж стратегічними можливостями та перевагами, що й російський загарбник. Оборонна зброя була надана на початку війни та використана з великим ефектом для відбиття росіянами значної частини їхніх початкових територіальних завоювань. … Детальніше Настав час для рішучості в Україні

Путін, анахронізм

Хоча деякі лідери на Заході та в інших країнах, незалежно від їхнього віку, прагнуть залишатися сучасними, усвідомлюючи як своє місце в історії, так і прагнення своїх країн, старіючий Володимир Путін, здається, ніколи не залишав позаду своє минуле, ані навіть минуле своїх попередників. Він є воскресінням з іншої епохи, прагнучи повернути колишню славу Росії, яка, на його думку, колись існувала. … Більше Путін, анахронізм