Фінансування війни опору 2022-2024 років

Кілька членів Палати представників Сполучених Штатів (США) виступають проти ідеї, що Україні потрібна їхня підтримка у війні опору Росії, стверджуючи, нібито, що на сьогоднішній день надано достатньо коштів, що бюджетні пріоритети слід спрямувати в інші місця , водночас безпідставно повторюючи наратив про те, що розподіл допомоги Україні був неправильно здійснений і багато чого було витрачено даремно. Ці аргументи є нещирими, не більше ніж штучними політичними заявами, що демонструють глибоке незнання глобальних наслідків їхньої запропонованої бездіяльності.

Озброєння України позбавляє Росію бажаної перемоги у збереженні Криму та дозволяє уникнути набагато більшої ціни, яку стягує агресор, заявленою метою якого є відновлення Російської імперії з усіма її численними наслідками. Чи вигідно США, щоб Європа постійно перебувала в стані конфлікту з Росією? Чи вигідно США, щоб Росія демонструвала Китаю та іншим злонаміреним країнам, що США завжди вагаються, коли справа доходить до демонстрації стійкості? Більше того, жодні американські війська не жертвуються в цій боротьбі проти країни-ізгоя, яка коштувала США багато з кінця Другої світової війни. Чи не нарешті настав час, після більш ніж семи десятиліть, покласти край фарсу та віддати Росії належне, просто підтримавши війну опору, яка цілком може призвести до рішучого кінця її руйнівної поведінки?

Згубний вплив війни Росії на стабільність і безпеку Східної Європи; її втручання разом з Іраном у нинішній ізраїльсько-палестинський конфлікт та її змова з підтримуваними Іраном терористичними організаціями, ХАМАС та Хезболлою; її сприяння громадянській війні в Сирії та спричинена нею гуманітарна криза, схоже, якимось чином залишилися непоміченими членами Палати представників. Це також може нагадати їм про ту особливу форму російської зловмисності, що проявляється в її державній найманській групі «Вагнер», яка поширила своє насильство глибоко в Африку з метою отримання контролю над природними ресурсами та політичним впливом. Вона зробила те саме в Латинській Америці, де є додаткова мета підривати відносини зі США та вести свій особливий вид гібридної війни, що сприяє масовій міграції до кордону США.

Україна, завдяки глобальній допомозі, яку їй надали протягом останніх 20 місяців, зуміла зупинити російські військові сили, тим самим зменшивши бойові можливості Росії у звичайних цілях на 50%та погіршивши її здатність завдавати будь-якої подібної агресії Східній Європі, включаючи країни Балтії. Щоб повернути решту своєї території, Україні знадобиться озброєння , яке краще здатне вражати російські військові об'єкти, які зараз знаходяться поза її досяжністю, включаючи їхні військово-морські кораблі в Криму та інших місцях. Якби воно було доступне набагато раніше під час війни, як неодноразово закликали шановані військові лідери США у відставці, контрнаступ України відбувався б пришвидшеннями.

Для просування поточного наступу необхідне подальше фінансування не лише для військових цілей. За певних обставин на карту може потрапити російський контроль над Кримом, а разом з ним і утримання влади Володимира Путіна з наближенням зими. Напередодні президентські вибори відбудуться у березні 2024 року, і на нинішніх Путіну доведеться відповідати за багато чого більше, ніж на попередніх виборах. Його схильність до вбивств або ув'язнення потенційних суперників та ліквідації журналістів у минулому неодноразово забезпечувала йому успіхи на виборах, але мовчазне популістське обурення може зростати, достатньо, щоб підбадьорити суперників. У нього можуть бути вагомі підстави вважати, що його нація не готова пожертвувати ще шістьма роками під його керівництвом або під керівництвом будь-якого іншого члена його режиму. Зокрема, молоде покоління, здається, менш схильне звертати увагу на державну пропаганду та покладатися на інші джерела, набагато більш вправні у розкритті правди.

Знищена російська бронетехніка, 200 одиниць якої було втрачено протягом трьох тижнів у листопаді 2023 року на Донбасі. Фото: leshiy985

Саме питання Криму заслуговує на увагу саме зараз, оскільки доля Путіна залежить від збереження цього стратегічного активу. Тільки з цієї причини необхідне фінансування, щоб сповістити про початок кінця цього конфлікту. Вигнання російських військ з окупованої території України також змусить Путіна пояснювати своєму народу втрату понад 300 000 військовослужбовців на цьому фронті після того, як вони були втягнуті в невиправдану війну у 2022 році. Сором, який завдали його військові та його країна за цю невдачу, триватиме значно довше, ніж той короткий час, що йому залишився.

Якою ж насправді є компенсація за навмисні та невибіркові вбивства невинних, масові страти, руйнування лікарень та клінік, виселення понад 14 мільйонів людей з їхніх домівок та 15,7 мільйона, які потребували гуманітарної допомоги, лише у перший рік війни, викрадення дітей, щодо яких висунув обвинувачення , та зґвалтування та тортури цивільного населення? Додайте до цього розграбування Росією українського зерна, ще один воєнний злочин, шляхом перереєстрації українських елеваторів на державні російські підприємства, що дозволило викрасти понад 4 мільйони тонн. Чи це та Росія, з якою ми повинні продовжувати мати справу?

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, Нідерланди, видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за викрадення українських дітей. Фото: Фріманн

Як президент США Джо Байден, так і зрілі елементи в Конгресі з самого початку розуміли, що необхідні відповідні дії. Витрати США на підтримку України на сьогоднішній день на військові, економічні та гуманітарні потреби склали 113,4 мільярда доларів, з яких 70 мільярдів доларів було спрямовано безпосередньо в оборонну промисловість США на виробництво військової техніки для України та створення значних робочих місць. До речі, реклама американського озброєння на українському фронті, схоже, спонукала європейські країни придбати 90 мільярдів доларів , що ще більше стимулювало економіку США.

Окрім традиційних засобів забезпечення фінансування шляхом законодавчих дій, були запропоновані й інші варіанти, які за підтримки Конгресу значно допомогли б зменшити витрати Росії на війну. Рівень виявленої російської злочинності послужив поштовхом для використання іноземних активів Росії для покриття витрат на цю війну. Правові питання щодо вилучення російських активів виникали на ранній стадії війни Росії. Вже тоді було очевидно, що делікатність та час, надані для вирішення регуляторних та правових питань, пов'язаних з грошима, стануть разюче непропорційними терміновості, необхідній для початку виправлення людської шкоди, завданої російською агресією. За лічені місяці світ усвідомив характер жорстокості Росії щодо цивільного населення. Хіба російські звірства не були настільки незаперечними та невиправданими вже протягом першого року війни, що знадобилося тривале обговорення, щоб подолати побоювання щодо грошей?

Заморожування або іммобілізація активів Центрального банку Росії в США було необхідним кроком на початку війни, як і в інших місцях. Настав час для вивільнення цих активів шляхом їх конфіскації та розподілу на воєнні зусилля України та її колосальні гуманітарні потреби, спричинені війною. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй, фактично, ухвалила таку резолюцію рік тому. Попереднє занепокоєння тим, що це державні активи, які слід захищати від таких порушень, можна спростувати, здавалося б, переважною більшістю настроїв, висловлених російською громадськістю на підтримку війни Росії, про що повідомляють власні державні соціологи та ЗМІ Путіна. Такий суспільний ентузіазм слід відповідно визнати.

Більше того, додаткове занепокоєння тим, що такі рішення можуть загрожувати майбутнім активам США, що зберігаються в іноземних банках, не може позбутися образу кричущого порушення міжнародного права, скоєного Росією через вторгнення на суверенну територію сусідньої держави, захід, за який мають нести відповідальність усі цивілізовані країни. Вилучення активів у такий спосіб пропагується як засіб стримування амбіцій авторитарних режимів з подібними схильностями, як це можна сказати про Китай.

Оголошення від 8 листопада 2023 року голови Комітету у закордонних справах Палати представників Майкла Маккола (республіканець від Техасу) про прийняття законопроекту HR 4175, Закону про відновлення економічного процвітання та можливостей (REPO) для українців, тепер надає президенту Байдену юридичні повноваження вилучати російські суверенні активи, інвестовані Центральним банком Росії та будь-якими іншими її фінансовими установами в США, та переказувати їх Україні. Двопартійний законопроект був повторно внесений до Сенату в червні 2023 року Джимом Рішем (республіканець від Айдахо), високопоставленим республіканцем у Комітеті Сенату у закордонних справах, разом із Шелдоном Вайтхаусом (демократ від Род-Айленда) та представниками Майклом Макколом і Марсі Каптур (демократи від Огайо) в Палаті представників. Законопроект спрямований на активи Центрального банку Росії на суму 5,06 мільярда доларів.

Активи Центрального банку Росії в США тепер можуть бути конфісковані для підтримки воєнних зусиль та гуманітарної допомоги Україні. Фото: Містервлад

Ще приблизно 280 мільярдів доларів цих активів розташовані по всьому світу, причому 80% з них знаходяться в Європейському Союзі (ЄС). На сьогодні фінансові та правові занепокоєння щодо фінансових ринків, порушені Крістін Лагард, президентом Європейського центрального банку, здається, перешкоджають навіть оподаткуванню прибутку, отриманого від заморожених російських активів, але ці занепокоєння були оскаржені президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, які звернулися за підтримкою до ЄС. Незважаючи на цю нерішучість, лідери G7 продовжили складати карту російських суверенних активів , які знерухомлені в юрисдикціях членів, а також в інших країнах ЄС та Австралії. Відповідно до своїх відповідних правових повноважень, ці активи залишатимуться знерухомленими, доки Росія не сплатить за збитки, завдані українцям.

Країни вжили окремих заходів аналогічного характеру. Уряд Естонії нещодавно вніс законопроект , який після схвалення парламентом дозволить перевести Україні заморожені російські активи на суму близько 40 мільйонів доларів. Бельгія володіє більшою частиною іноземних активів Центрального банку Росії, приблизно 125 мільярдів доларів, якими управляє її клірингова палата Euroclear. Вона стягне близько 2,4 мільярда доларів податків на відсотки від цих активів у 2023 та 2024 роках і має намір переказати їх Україні з метою надання гуманітарної допомоги та закупівлі військової техніки.

Аналогічно до законопроекту HR 4175, восени 2022 року в США було ініційовано законодавчі дії, що пропонують передачу ліквідованих активів російських олігархів на допомогу Україні. Йдеться про Закон про російських еліт, довірених осіб та олігархів (REPO), який був внесений сенаторами Ліндсі Гремом (республіканець від Південної Кароліни), Джимом Рішем (республіканець від Айдахо), Шелдоном Вайтхаусом (демократ від Род-Айленда), Річардом Блюменталем (демократ від Коннектикуту) та Майклом Беннетом (демократ від Колорадо) як поправку до законопроекту про державні асигнування на 2023 фінансовий рік. Він набув чинності в грудні 2022 року.

Глобальне переслідування статків російських олігархів Спеціальною групою REPOTF (REPOTF) триває з моменту її створення у березні 2022 року. REPOTF складається з представників ЄС, країн G7 та Австралії та була створена як скоординована група для пошуку, арешту та конфіскації активів осіб або організацій, щодо яких потрапили санкції. До березня 2023 року вона заблокувала або заморозила 58 мільярдів доларів окремих російських активів. Канада стала першою країною G7, яка домоглася фактичної конфіскації 26 мільйонів доларів у Granite Capital Holdings, що належить російському олігарху Роману Абрамовичу, що перебуває під санкціями, у грудні 2022 року. Федеральний суддя США раніше уповноважив органи Міністерства юстиції (DOJ) домагатися арешту Boeing 787-8 Dreamliner та літака Gulfstream G650ER, загальною вартістю 410 мільйонів доларів, що належать Абрамовичу, за порушення експортних обмежень, пов'язаних з війною.

Перше фактичне рішення федерального суду , яке дозволяє конфіскацію активів іншого російського олігарха, Костянтина Малофєєва, було винесено в лютому 2023 року, коли прокурори Міністерства юстиції довели, що він фінансував проросійських сепаратистів для сприяння незаконному захопленню Криму Путіним у 2014 році. У травні 2023 року генеральний прокурор Меррік Гарланд схвалив переказ грошей Державному департаменту для розподілу в Україні. Міністерство юстиції конфіскувало яхту вартістю 300 мільйонів доларів на Фіджі та яхту вартістю 90 мільйонів доларів в іспанських водах, що належать російським олігархам Сулейману Керімову та Віктору Вексельбергу відповідно, яких обох звинувачують у відмиванні грошей, серед інших порушень.

Залишаються труднощі з відстеженням окремих російських активів. Багаторівневий лабіринт офшорних фіктивних рахунків, що розмивають особу первісного власника, відмивання грошей через сліпі трасти, які розподіляють активи між нібито не пов'язаними між собою організаціями, криптовалютні біржі, західні посередники та глобальна мобільність певних активів роблять погоню за багатством олігархів трудомістким та трудомістким завданням. Але є бажання виконувати цю роботу, і з часом успіхи зростають .

Існує ще один напрямок доступного фінансування, який вирішує питання внесків у воєнні зусилля Росії тих компаній, які продовжують отримувати прибуток від ведення бізнесу в Росії. Інститут лідерства керівників (CELI) при Єльській школі менеджменту опублікував вичерпний список глобальних компаній, востаннє оновлений у листопаді 2023 року, які або повністю покинули Росію, або зберегли певну здатність продовжувати вести бізнес. Київська школа економіки (KSE) у співпраці з Міністерствами економіки, закордонних справ та цифрової трансформації України використала базу даних CELI для категоризації окремих іноземних компаній відповідно до статусу операцій у Росії, аналізуючи зміни цін на акції та капіталізацію материнських груп цих компаній. Станом на 20 листопада понад 1500 іноземних компаній продовжують діяльність у Росії, з яких понад 1200 вказали, що вони певним чином тимчасово скоротили операції або перебувають у процесі закриття. Лише 297 фактично повністю завершили вихід з Росії.

Окрім забезпечення роботою десятків тисяч російських робітників, податки на прибуток, які ці компанії сплачують Кремлю, забезпечують непряме фінансування війни Росії, а також порушень міжнародних прав людини. Так само вони забезпечують засоби для подальшого державного фінансування через оподатковуваний дохід працівників, одночасно виплачуючи індивідуальні пільги. У 2022 році глобальні корпорації отримали дохід у розмірі 214 мільярдів доларів, а прибуток склав понад 14 мільярдів доларів. Тільки з цієї суми Кремлю було сплачено податок на прибуток у розмірі щонайменше 3,5 мільярда доларів. Хоча понад 25% усіх податків на прибуток надійшло від організацій зі штаб-квартирами в країнах G7, американські компанії отримали найбільші доходи, сплативши Кремлю 712 мільйонів доларів податку на прибуток. Німецькі компанії посіли друге місце зі сплатою 402 мільйонів доларів. З тих американських компаній, які вели бізнес у Росії на початку війни, 44% залишилися. Щоб дати уявлення, вартість російського танка Т-72 становить 1,2 мільйона доларів, тож лише податкові кошти, надані Росії американськими компаніями у 2022 році, забезпечили б виробництво 593 російських танків або 700 крилатих ракет «Калібр», або придбання 35 600 іранських безпілотників-смертників Shaheed.

На США припадає 23 з 217 компаній, які продовжують звичним чином співпрацювати з Росією, та 47 з 156 компаній, які утрималися від нових розробок, але в іншому продовжили бізнес у значній мірі, як і раніше. Лише чотири американські компанії – Phillip-Morris, PepsiCo, Mars та Proctor & Gamble – отримали сукупний дохід у Росії у розмірі 17,4 мільярда доларів у 2022 році. PepsiCo ж виплачує зарплати 20 000 росіян та додаткову компенсацію 40 000 російських сільськогосподарських робітників у рамках свого ланцюга поставок. Прикро бачити, що платники податків США надали мільярди доларів на воєнні зусилля України, лише для того, щоб побачити, як американські компанії протидіють цим зусиллям, надаючи Росії засоби для протидії воєнним зусиллям України за рахунок коштів, зібраних за рахунок оподаткування. Ці кошти, безсумнівно, підуть на підтримку війни певним чином, можливо, шляхом закупівлі озброєння у Північної Кореї та Ірану, враховуючи схильність Путіна надавати пріоритет своїй війні над будь-якими іншими починаннями, які можуть насправді принести користь його країні.

PepsiCo є однією з 44% американських компаній, які залишилися в Росії, отримавши понад 4,6 мільярда доларів доходу у 2022 році. На фото зображено завод у Самарі. Фото: FotograFFF

Деякі з виправдань, наданих цими компаніями для збереження бізнесу в Росії, стосувалися постачання товарів, які вони вважали «життєво важливими», без уточнення того, що це означає. Інакше важко здогадатися, чому така передбачувана світова держава, як Росія, потребувала б товару першої необхідності з іноземного джерела, який вона не могла б легко забезпечити сама. Більше того, найбільші доходи, отримані в Росії іноземною промисловістю, надходили від продажу алкоголю, тютюну, предметів розкоші, кондитерських виробів та автомобілів. Це більше пов'язано з рівнем життя, ніж з постачанням товарів для певної гострої потреби, про яку ще не оголошено. У деяких випадках існують побоювання щодо відмови від майна, яке буде експропрійовано Росією та використано для підтримки воєнних зусиль, як це може статися на підприємстві з переробки харчових продуктів. Інші побоювання , пов'язані з фідуціарними обов'язками, збереженням частки ринку, захистом активів та певною формою компенсаційного внеску у відбудову України, здаються ніщожними порівняно з величезними втратами від злочинів, скоєних Росією.

Усім країнам, компанії яких мають штаб-квартири в межах їхньої території, слід розглянути можливість стягнення додаткової плати з прибутку, отриманого в Росії. Отримані кошти можна було б використовувати для прямої допомоги Україні в даний момент або зберігати для подальших репарацій, надсилаючи акціонерам записку з подякою за гуманітарну допомогу, яку вони надали країні, яка її дуже потребує. Цей захід також слугуватиме стримуючим фактором проти подальших ділових намірів у Росії та розглядатиметься як покарання за дії, що суперечать цілям відповідної країни. Розмір додаткової плати буде співмірним з обсягом здійснюваного бізнесу та обсягом отриманого прибутку. Як західні, так і незахідні компанії повинні сплачуватися такими зборами. Ті незахідні компанії, які торгують із Заходом, продовжуючи бізнес з Росією, також повинні нести подібну відповідальність.

Війна, яку обрала вести Росія, досягла критичної стадії. Це незаконна війна, яка загрожує світовому порядку та ведеться країною, яка з часів Другої світової війни залишається противником США. Це конфлікт без вирішення, який лише посилюється діями сталініста, що перебуває під звинуваченням Міжнародного кримінального суду. З часів плану Маршалла під керівництвом США трильйони доларів були витрачені в очікуванні остаточної конфронтації з цим супротивником. З 1948 по 1952 рік США з їхнім валовим національним продуктом (ВВП) у 300 мільярдів доларів (1950), одночасно активно беручи участь у Корейській війні (1950-1953), внесли 13,3 мільярда доларів на підтримку Європи та її відродження перед обличчям радянської загрози. У сучасній валюті ця сума становила б 170 мільярдів доларів, коли ВВП США становить 26,9 трильйона доларів. Тепер у нас є нація, Україна, яка взяла на себе виклик боротьби з негідним супротивником, який виступає проти всіх принципів демократії та намагається диктувати долю свого сусіда просто тому, що вважає, що має на це право. Україна стала оплотом Європи та кількох країн на заході від неї, яким загрожує подібна доля. Вона не вимагає жертв військовослужбовцями інших країн, а лише підтримки, необхідної для притягнення злочинної організації до відповідальності та, в результаті, для того, щоб нарешті покласти край цій потворній главі історії.

Авторське право належить @Kost Elisevich, MD, PhD 2023. Усі права захищено. Будь-яке незаконне відтворення цього контенту призведе до негайних юридичних дій.