Війна Росії в Україні – доповнення на майбутню зиму

Війна Росії проти України вступила в дев'ятий місяць з моменту її неспровокованого вторгнення 24 лютого 2022 року. З самого початку її наміри тероризувати громади та знищувати цивільну інфраструктуру були чітко окреслені, щоб конфлікт не був просто обмеженим військовим вторгненням та протистоянням між комбатантами, а й підкоренням народу. Ця стратегія призвела до гуманітарної кризи, яка стала добре відомою, спричиненої масовим переміщенням цивільного населення всередині країни та через сусідні кордони.

Понад 14 мільйонів українців стали переміщеними особами. Станом на жовтень 2022 року 7,6 мільйона осіб перетнули кордони країни, з них 2,85 мільйона – до Росії, деякі зі страху, а багато хто – вимушено. До початку літа 6,9 мільйона осіб стали внутрішньо переміщеними особами, причому близько третини всього населення країни опинилося деінде, окрім дому. Ще 13 мільйонів не можуть втекти через відсутність безпечних транспортних шляхів і живуть у загрозливих обставинах. Українські чиновники зазначили, що понад 8000 дітей було доставлено до Росії з України, більшість без супроводу дорослих, та передано на усиновлення. Слід зазначити, що це є порушенням статті 50 Четвертої Женевської конвенції 1949 року, яка забороняє зміну статусу дитини, включаючи громадянство. Психологічний вплив на українські сім'ї став символом накопиченого горя, яке спіткало цю країну.

У нещодавній доповіді Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини (УВКПЛ) від 2 жовтня 2022 року підтверджено 6114 смертей серед цивільного населення, включаючи 390 дітей, та загалом 9132 поранених. Ці оцінки, безсумнівно, значно менші за фактичну кількість. Більшість із них, ймовірно, можна пояснити невибірковими касетними бомбардуваннями, а також обстрілами крилатими ракетами та важкою артилерією. Однак є численні повідомлення про практичні звірства, скоєні російськими військовими у знайомих місцях, таких як Буча, Ізюм, Лиман, Мелітополь та Маріуполь. Новіші широкомасштабні дистанційні обстріли цивільної інфраструктури продовжуватимуть збільшувати ці цифри.

Поряд із цим відбулися атаки на інфраструктуру охорони здоров’я країни – лікарні, пологові відділення, онкологічні центри, клініки, будинки для людей похилого віку, банки крові, центри лікування залежностей. Станом на початок серпня повідомляється про пошкодження 746 медичних закладів, ще 123 – повністю зруйновані, 50 медичних працівників поранені та 18 загиблі. Моніторинг Всесвітньої організації охорони здоров’я продовжує оцінювати зростаючу медичну кризу.

Майбутні зимові холоди посиляться зараз через цілеспрямований удар Росії по енергетичній інфраструктурі в Україні. Середні зимові температури в Україні коливаються від -4,8°C до 2°C. Здатність витримувати додаткові нестачі буде важчою для людей похилого віку, дуже молодих людей та тих, хто вже має інвалідність через супутні захворювання. Зібрання великої кількості людей у ​​компактних приміщеннях, погіршення гігієни та брак їжі та води розширять можливості для поширення інфекційних захворювань, особливо в умовах стратегії імунізації, яка серйозно зазнає труднощів через брак обладнання та розподілу вакцини.

Це не нові риси війни, яку веде Путін. Вони дуже нагадують конфлікти в Чечні та Сирії та відповідають жорстокості сталінської Росії, коли вона звернула своїх військових, таємну поліцію та інших урядових агентів проти власного народу та народу сусідніх держав, що призвело до масового голоду, масових страт та переміщення великої кількості населення у віддалені райони. Україна знову ж таки була ключовою мішенню цього терору протягом 1930-х років, коли десятки тисяч «політичних в'язнів» були вбиті та поховані у братських могилах. Це політика ненависті та політичні програми, що просуваються фальшивими претензіями на права, висуваними авторитарними режимами. Наслідки ті самі – фізична та психологічна деградація народу, на одужання якої знадобляться роки.

Загальноприйнятим є принцип, що винуватець гуманітарної кризи має нести відповідальність за завдані травми. Це, а також кілька злочинів, скоєних російськими військовими, щодо яких є достатні попередні докази, свідчать про те, що провину можна безпосередньо та повністю покласти на російський режим. Умисне руйнування будинків, медичних установ та громадських споруд, включаючи енергетичні об'єкти, вимагає негайної уваги та не може залишатися предметом тривалого обговорення. Пов'язані матеріали, приладдя та обладнання мають бути замінені, а також має бути відновлена ​​можливість забезпечити теплом людей, що перебувають у скрутному становищі, наступної зими. Фінансування такого починання є складним, але все ж таки потребує уваги. Готове рішення полягає не в тому, щоб знову звертатися за допомогою до Заходу, а у поверненні коштів та активів, конфіскованих у російських олігархів, які наживалися на своїй співпраці з Путіним та підтримували його в його неспровокованій війні проти України. Виправдання таких дій здається очевидним, а важливість швидких дій – очевидною. Знову наближається зима.


Авторське право належить @Kost Elisevich, MD, PhD 2022. Усі права захищено. Будь-яке незаконне відтворення цього контенту призведе до негайних юридичних дій.


Залишити відповідь

Ваша адреса електронної пошти не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *