Етнічна ворожнеча в Російській Федерації щодо Кремля

«Пам’ятайте мої слова: Росія зникне, коли зійде українське сонце» – Джохар Дудаєв, революційний лідер і президент Чеченської Республіки Ічкерія (1991-1996)

Джохар Дудаєв загинув у квітні 1996 року внаслідок російського ракетного удару, спрямованого проти місця його перебування. Чотири місяці по тому Перша чеченська війна (1994–1996) завершилася підписанням Хасав'юртівських угод, після того як чеченські бойовики витіснили російські війська з їхньої столиці Грозного. Чечня була першою республікою, яка зіткнулася з Кремлем після розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Чеченці відмовилися залишатися частиною держави, яка довго їх гнобила. За часів царської та радянської влад масові депортації та репресії підірвали їхню батьківщину та етнічну ідентичність у надії придушити відродження будь-яких націоналістичних настроїв. У 1999 році жорстока військова кампанія, розпочата тодішнім прем'єр-міністром Володимиром Путіним, розтрощила чеченські надії на суверенітет у Другій чеченській війні (1999-2009). Грозний був зрівняний із землею внаслідок невибіркових авіаційних бомбардувань, ударів балістичними ракетами та безперервної артилерійської облоги столиці, в результаті чого загинуло близько 8000 мирних жителів. Ця кампанія зміцнила позиції Путіна в Москві, допомігши забезпечити його сходження завдяки всенародному сходження до фактично безальтернативного президентства. … Більше про етнічну ворожнечу в Російській Федерації щодо Кремля

Настав час для рішучості в Україні

З моменту свого початку і донедавна в Україні триває асиметрична війна. Вона спричинила вражаючі інновації з боку України, але також завадила її військовим вести свої військові зусилля з тими ж стратегічними можливостями та перевагами, що й російський загарбник. Оборонна зброя була надана на початку війни та використана з великим ефектом для відбиття росіянами значної частини їхніх початкових територіальних завоювань. … Детальніше Настав час для рішучості в Україні

Який виграш від участі в цій війні?

Причини війни часто зводяться до складного переліку обставин, помилкових оцінок та намірів різного пріоритету, деякі з яких викладені тими, хто має певні упередження, в надії зменшити провину. Однак іноді винуватця можна виділити достатньо, щоб виправдати всю можливу міру презирства. Це доля Володимира Путіна та Росії за її поступливість. Тягар провини за війну — це жахлива річ, оскільки осуд, який він супроводжує, має ціну, не лише економічну, а й таку, що вимагає морального осмислення в національній свідомості. Ступінь, до якої це реалізується, залежить від того, якою мірою провина покладається на лідерів і якою мірою їм сприяло населення, незалежно від обставин. … Детальніше Який виграш від участі в цій війні?